НАТО відмовляється від саміту лідерів, який планували провести 2027 року в Албанії, і зменшує кількість зустрічей високого рівня. Про це повідомляє Associated Press. За даними агентства, ці рішення ухвалюють на тлі розбіжностей між союзниками щодо видатків на оборону, політики США стосовно Ірану та війни в Україні. Джерело: ТСН
Прем'єр-міністр Албанії Еді Рама повідомив, що згоди про дату наступного саміту поки немає. За його словами, 2027 року зустріч у Тирані не відбудеться, а якщо її проведуть 2028-го, місцем названо албанську столицю. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав не перебільшувати значення цього рішення й зауважив, що саміти скликають тоді, коли виникає потреба.
Скорочення стосується не лише лідерів держав. Традиційна зустріч міністрів оборони у жовтні 2026 року не відбулася, на жовтень 2027-го її теж не запланували, а міністри закордонних справ наступного року зберуться один раз замість двох. В Альянсі це пояснюють реорганізацією формату зустрічей.
Однією з причин невизначеності навколо саміту стали питання оборонних видатків Албанії: за прогнозами, цього року країна витратить на оборону 2,15% ВВП. НАТО поставило мету до 2035 року довести видатки союзників до 5% ВВП — 3,5% на основні оборонні потреби та 1,5% на оборонну інфраструктуру. Частина членів Альянсу вважає витрати Тирани недостатніми, хоча, за даними AP, Іспанія, Бельгія та Словенія мають ще нижчі показники.
Напруження додає позиція Вашингтона. Міністр оборони США Піт Гегсет і держсекретар Марко Рубіо неодноразово пропускали засідання НАТО або залишали їх до завершення. Президент США Дональд Трамп викликав суперечки серед союзників заявами про Гренландію та вимогами підтримати його дії проти Ірану. Такі розбіжності ускладнюють підготовку самітів, які традиційно мали демонструвати єдність перед Росією.
Ще один аргумент на користь скорочення — вартість. Саміт 2025 року в Гаазі готували приблизно рік, і Нідерландам це коштувало близько 100 млн доларів. Рютте визнав, що переговори за участю 32 країн та держав-партнерів потребують значних ресурсів, насамперед на гарантування безпеки. Старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики Девід Кеттлер припустив, що перерва між самітами може сягати двох або трьох років: «Є вагомі підстави вважати, що якщо немає причини збирати разом 32 лідерів, то, можливо, і не варто проводити таку зустріч».
За даними джерела, нові цілі оборонних видатків уже погоджено, а питання військового планування обговорювали на саміті в Анкарі. У разі надзвичайної ситуації Альянс зберігає можливість скликати термінову зустріч у дистанційному форматі. Як скорочення зустрічей вплине на конкретні рішення щодо підтримки Києва, у повідомленні не уточнюється — наразі невідомо. Також джерело нагадує, що 2025 року сукупні оборонні витрати європейських членів НАТО і Канади зросли на 20%, а аналітики попереджають: послаблення гарантій США може підвищити ризик російської агресії проти країн Балтії.