Від кінця липня 2026 року всі три порти Одеського регіону не працюють через постійні російські обстріли, і зерно морем не вивозять. За даними сюжету ТСН, експорт упав більше ніж удвічі. Наслідок усередині країни — надлишок збіжжя і падіння закупівельних цін, від якого передусім потерпають господарства.

Масштаб падіння ТСН показує через пшеницю. До повномасштабної війни станом на листопад Україна в середньому вивозила за кордон 10 млн тонн після збору врожаю. Після 2022 року на цю ж дату вдавалося продати 6 млн тонн. Цьогорічний показник удвічі менший за шість мільйонів тонн, які експортували на цю дату після 2022 року.

Як це виглядає на рівні окремого господарства, ТСН показує на прикладі фермера Євгенія Канарейкіна з Київщини. За його словами, собівартість тонни пшениці в нього 5 500, продавати він починав по 6 000, а за нинішньої ціни 4 000 це «прямий збиток», тому частину врожаю тримає на складі. Із 600 зібраних тонн на зберіганні залишилося 400: продано лише третину — стільки, скільки потрібно для оборотних коштів.

Оцінку ситуації в галузі в сюжеті дає Денис Марчук. За його характеристикою, це «фактично найгірша ситуація за період незалежності України». Він же прогнозує, що за поточних темпів відвантажень наступний сезон країна почне із перехідними залишками — нереалізованим зерном, що переходить на новий маркетинговий рік, — близько 35–40 млн тонн зернових.

Компенсувати морський шлях Україна намагається залізницею та автотранспортом. Це довше й дорожче, а потужності цих напрямків уже працюють на максимумі; інфраструктура сусідніх країн, зазначає ТСН, не розрахована на такі обсяги. Від падіння експорту страждає і державний бюджет, для якого аграрна виручка є критичним джерелом валюти.

Прогнозів, коли запрацюють одеські порти, немає. Зерновий коридор 2022 року протримався рік. Тарас Висоцький каже, що низка країн і регіонів критично залежать від постачань пшениці з Чорноморського регіону, зокрема з України, і що ініціативи міжнародних партнерів — Туреччини, Єгипту, Індії — щодо безпеки торгівлі «залишилися без відповіді» з боку країни-агресора.

Аграрії переорієнтовуються на олійні культури — соняшник і ріпак, які найменше втратили в ціні; Канарейкін цього року засіяв на 50 гектарів більше і ріпаком, і пшеницею. Сподіватися, що дешевша пшениця здешевить хліб, фахівці, опитані ТСН, не радять: інші складові вартості буханки, насамперед ціна пального, це здешевлення нівелюють.