В Україні розробили систему протиуламкового захисту вікон під назвою BRONEL — рухомі бронепанелі в текстильному чохлі, призначені для приміщень та обладнання, які може пошкодити уламками під час вибухів. Про це 13 листопада повідомило видання dev.ua. Дані про конструкцію, випробування й сфери застосування у матеріалі подано з посиланням на розробників проєкту.
Панель працює не на відбиття удару, а на поглинання кінетичної енергії: вона гасить імпульс вибухової хвилі та затримує уламки. Усередині розміщений багатошаровий балістичний пакет із негорючих матеріалів, які застосовують у бронежилетах. Зовні конструкцію закриває чохол із синтетичної тканини Oxford, стійкої до вологи, плісняви та обробки дезінфектантами на спиртовій і хлорній основі.
Базова панель має ширину 80 см, висоту 300 см і товщину 2 см, хоча розміри виготовляють під конкретні віконні прорізи. Через вагу балістичного пакета конструкцію монтують на посилені анкерні карнизи з роликами — однодоріжкові на 40 мм або дводоріжкові на 80 мм. Карниз кріплять у бетонну стелю чи стіну так, щоб він перекривав проріз на 15–20 см з кожного боку. У звичайному режимі стулки розсунуті, під час тривоги їх закривають.
Згідно з повідомленням агенції «Інтерфакс-Україна», проєкт започаткували 1 жовтня 2026 року представники оборонного сектору, волонтери та фахівці будівельної галузі. Артем Гензель, керівник напряму розвитку бізнесу проєкту, розповів, що розробники прагнули поєднати захисні матеріали з інтер'єрними рішеннями для житлових і комерційних приміщень. За його словами, система не замінює повноцінних укриттів, але дозволяє зберегти простір і життя в небезпечний момент.
Розробники твердять, що виріб пройшов тестування в Національному університеті оборони України за стандартом НАТО та українським військовим стандартом. На цих випробуваннях панель затримала імітатор уламка F5 масою 1,1 г, який рухався зі швидкістю 479,67 м/с. У матеріалі для порівняння зазначено, що під час вибуху скло зазвичай розлітається зі швидкістю 30–150 м/с. Ці цифри наведені з посиланням на самих розробників; незалежного підтвердження результатів і присвоєного класу захисту в публікації немає.
Серед об'єктів, для яких призначена система, названі житлові будинки, медичні заклади, школи, офісні центри й дата-центри. У комерційній нерухомості штори мають захистити робочі місця та техніку в разі руйнування скляного фасаду. Для центрів обробки даних рівнів Tier III і Tier IV пропонують встановлювати панелі на технологічні вікна в зонах моніторингу, приміщеннях генераторів і систем охолодження.
Що наразі невідомо: у публікації немає даних про клас захисту за конкретним стандартом, про сертифікацію, виробника, ціну та обсяги постачання. Не вказано, чи були випробування офіційними та хто їх замовляв. Також не повідомляється, чи тривають продажі, чи є пілотні встановлення і хто їх фінансує. Для підприємств, які розглядають таку систему для офісів або серверних приміщень, ці дані потрібні, щоб порівняти виріб з альтернативами та оцінити витрати.
