У листопаді індексація має нараховуватися, але в приватному секторі роботодавці можуть її не нараховувати через «рокіровку». За розрахунками ТСН, суми доплат зростуть ще на 3,3%. Індексація стосується як бюджетників, так і працівників приватного сектору.

Обов'язок індексації закріплено в Кодексі законів про працю (ст. 95), законі «Про оплату праці» (ст. 33), законі «Про індексацію грошових доходів населення» та в законі про держбюджет на 2026 рік. Механізм описано в постанові уряду №1078 від 17 липня 2003 року. Індексація призначена для часткової компенсації подорожчання продуктів, ліків і послуг.

У 2026 році стаття 41 закону про держбюджет повністю обнулила попередню індексацію, тож відлік почався з нуля. За роз'ясненнями Міністерства соціальної політики, базовим є січень. Перерахунок відбувається, якщо індекс інфляції після базового місяця перевищує 103%, тобто ціни зросли щонайменше на 3%. Держслужба статистики публікує індекси, і перша виплата в цьому році відбулася в червні, після зростання цін за лютий–квітень на 4,2%. Восени інфляція у вересні склала 102,1%, а з урахуванням літнього зростання ТСН рахує сукупний індекс у 103,3%, тому доплата зросте в листопаді.

Індексується не вся зарплата, а частина в межах прожиткового мінімуму для працездатних, який становить 3328 грн на місяць. ТСН підрахувало, що 3,3% від цієї суми дають 109,82 грн брутто, або 84,56 грн після утримання 23% податків (18% ПДФО і 5% військового збору). Для працівників із мінімальною зарплатою, яка з 1 січня 2026 року становить 8647 грн, сума значніша. Видання наводить приклад для першого тарифного розряду, де з урахуванням попередньої індексації нарахування становить 252,93 грн, а на руки 194,75 грн. Це розрахунок ТСН, а не офіційна статистика.

Економіст Андрій Забловський, голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні, пояснив ТСН, що закон про індексацію ухвалили ще в 1991 році, і через війну його наразі неможливо замінити. За його словами, «Закон давно застарів, хоча у нього внесено безліч правок». Індексують прожитковий мінімум, а не мінімальну зарплату, бо так склалося з 2000 року, а для бюджету такі виплати менш затратні.

ТСН також описує практику приватних компаній, яку називає «рокіровкою». Роботодавець підвищує оклад на суму індексації і одночасно зменшує премію, тож працівник отримує ті самі гроші, а індексація формально не нараховується. Забловський вважає, що вищий оклад хоча б дає переваги, зокрема більші відпускні та лікарняні, але скасувати оклад без згоди працівника не можна.

За порушення закону передбачено відповідальність. За ст. 265 КЗпП підприємство може бути оштрафоване на дві мінімальні зарплати за кожного працівника, тобто 17 294 грн, а керівник на 510–1700 грн. Умисна невиплата понад один місяць за ст. 175 Кримінального кодексу тягне кримінальну відповідальність. Водночас Забловський зазначив, що в приватному бізнесі ці норми майже не працюють, бо скарга до Держпраці може коштувати працівникові роботи. Наразі невідомо, як цю практику контролюватимуть у наступних місяцях.