Радник президента України Сергій Флеш, на якого посилається AIN, пише, що балістичні ракети 9М723 ОТРК «Искандер» можуть залишатися високоточними навіть за масштабного придушення супутникової навігації. За його словами, на кінцевій ділянці польоту можуть застосовуватися оптична кореляційна головка самонаведення 9Э436 та активна радіолокаційна головка 9Б918 (АРЛ ГСН). Флеш пов'язує це з ударами по мостах, промислових об'єктах, складах та іншій інфраструктурі.
Основою системи керування ракети є інерційна навігаційна система. Вона визначає параметри руху та витримує заданий політ без постійного отримання зовнішніх сигналів. Супутникова навігація GNSS може уточнювати координати. За текстом статті, придушення супутникового сигналу не означає автоматичної зупинки наведення, однак точність визначення положення ракети може знижуватися.
За інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України, російська армія використовує два основні типи головок самонаведення. Радіолокаційна головка виявляє наземні цілі за власним радіолокаційним випромінюванням, працює в діапазоні 8,15–10 ГГц і не залежить від доступності супутникових сигналів. Оптична головка порівнює місцевість, яку бачить, із заздалегідь завантаженим зображенням, отриманим із супутників, літаків або безпілотників. У тексті AIN одне позначення 9Э436 наведено для обох розділів, тому, яке позначення стосується кожної головки, наразі невідомо.
Автор статті зазначає, що теоретично радіолокаційну головку можна заглушити засобами РЕБ, але часу для цього обмаль: ракета вже падає на ціль і рухається за секунди. Оптичні головки залежать від видимості. Низька хмарність і погода ускладнюють їхню роботу, а штучна задимленість, за оцінкою автора, теж має обмеження, бо генератори диму не можуть працювати постійно, а польоту до українських міст лише кілька хвилин.
Для читачів це означає, що загроза стаціонарним об'єктам, як-от мостам, пов'язана не лише з дальністю ракети, а й із поєднанням навігаційних систем і головок самонаведення. Це інтерпретація редакції на основі тексту статті, а не висновок джерела.
В офіційних оцінках ефективності цих систем у бойових умовах стаття не наводить даних. Наразі невідомо, як часто головки спрацьовують і які засоби протидії були б ефективними на практиці. Матеріал AIN ґрунтується на поясненнях Флеша та аналізі редакції і не містить незалежного підтвердження ефективності.