У Татарстані від весни 2026 року навколо особливої економічної зони «Алабуга», де випускають ударні дрони «Герань», облаштували не менш як 33 позиції протиповітряної оборони. 22 жовтня про це написала «Українська правда», покликаючись на російську службу «Радіо Свобода».
Журналісти проаналізували знімки із супутників, датовані 21 жовтня, і побачили, що біля головного виробничого майданчика постали нові бетонні вежі й подіуми під комплекси «Панцир», «Тор» та інші засоби ППО. Змонтували також вишки під великокаліберні зенітні кулемети, а над цехами — каркаси, на які натягують антидронові сітки. Крім того, редакція оприлюднила інтерактивну карту, де позначено позиції ППО довкола «Алабуги».
Ось як журналісти характеризують сам об'єкт: «ОЕЗ "Алабуга" залишається одним із найбільш захищених від ударів БПЛА об'єктів у Росії разом із резиденцією Володимира Путіна на Валдаї (31 вежа та 2 позиції ЗРК С-300/400)». За підрахунками авторів, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Москві та Московській області звели більш як 100 нових позицій під системи ППО.
Водночас на «Алабузі» не лише нарощують оборону, а й розширюють виробництво дронів, будуючи підземні цехи. Проєкт Dnipro Osint, спираючись на знімки із супутників, оцінив площу підземних приміщень, що будуються, у 42 тисячі квадратних метрів. Знімки наприкінці серпня засвідчили щонайменше 10 нових цехів, а також десятки складів.
«Алабуга» залишається найбільшим у Росії майданчиком, де випускають дрони для ударів по Україні. Перший удар ЗСУ по комплексу стався у квітні 2024 року — тоді один безпілотник поцілив у гуртожиток коледжу «Алабуга Політех», постраждали 13 людей. Останній відомий напад на «Алабугу», після якого зафіксували пошкодження, припав на червень 2025 року.
Заяв російської влади про нові позиції ППО довкола «Алабуги» в публікації немає. Наразі невідомо й те, як посилення оборони позначилося на кількості випущених дронів.