Про ймовірну концентрацію майже всіх російських стратегічних бомбардувальників на одному летовищі повідомило агентство УНІАН у матеріалі від 09.11.2026, авторка — Катерина Черновол. Йдеться про авіабазу «Українка» на Далекому Сході, де, за оцінкою, зібрано 10 бортів Ту-160 і 37 бортів Ту-95МС. Обидва типи належать до стратегічної авіації: це важкі бомбардувальники, носії крилатих ракет великої дальності. У публікації зазначено, що ці машини беруть участь у масованих ракетних атаках по території України.
Кількісні дані наведено з посиланням на AviVector — ресурс, який відстежує переміщення літаків, зокрема за супутниковими знімками. За цими даними, з початку листопада на «Українку» перекинули вісім Ту-95МС і один Ту-160. Українське видання Defense Express, на яке посилається УНІАН, припускає, що літаки стоять просто неба. Там само вказано: така концентрація бортів на одному аеродромі, найімовірніше, зафіксована вперше від початку повномасштабної війни. Офіційного підтвердження назви бази й кількості машин від російської сторони немає, тому ці цифри варто читати як оцінку моніторингу, а не як встановлений факт.
Контекст пояснює, чому переміщення привернуло увагу. Раніше російське командування мало намір звести на авіабазі «Енгельс» до 20 ангарів-укриттів для Ту-95МС і Ту-160: про це стало відомо у квітні 2025 року, а перші предметні дані з'явилися в червні 2026-го. Ангар-укриття — це капітальна споруда, яка закриває літак від супутникового спостереження й ускладнює ураження на землі. За супутниковими знімками станом на жовтень 2026 року будівництво на «Енгельсі» не пішло далі зведення каркаса, пише авторка.
Із цього авторка робить висновок: переганяти літаки на майже 5400 кілометрів в один бік під час кожної масованої атаки виявилося для росіян простішим рішенням, ніж забезпечити їм захист на «Енгельсі». Вона також називає парк таких бомбардувальників дефіцитним для Росії.
Чому це важливо для розуміння подальших ударів. Стратегічна авіація — один із небагатьох інструментів, якими Росія завдає масованих ракетних ударів на значну глибину, і кожне перебазування змінює час підльоту та маршрути. Водночас у публікації не йдеться ні про підготовку конкретної атаки, ні про її строки, ні про те, що літаки вже вилітали з нового місця. Твердження про «першу» таку концентрацію подане з застереженням «імовірно».
На які ознаки варто зважати далі. Перше — незалежне підтвердження назви бази й кількості бортів іншими моніторинговими проєктами. Друге — чи повертатимуться літаки на «Енгельс» і чи просунулося будівництво укриттів там. Третє — з яких аеродромів фіксуватимуть вильоти під час наступної масованої атаки, адже відстань від Далекого Сходу суттєво більша. Наразі невідомо, чи це тимчасова передислокація, чи нова постійна схема базування: джерело таких даних не наводить.