На проміжних виборах у вівторок Демократична партія здобула хвилю перемог, яка дасть їй контроль над обома палатами нового Конгресу США. Повноваження почнуть діяти 3 січня. За описом Al Jazeera, демократи обіцяють стати противагою президенту Дональду Трампу. Для Києва це означає зміну політичного середовища, у якому ухвалюються рішення про військову та фінансову підтримку.
Допомога США за останні роки скоротилася. Від повномасштабного вторгнення 2022 року до кінця 2024-го обсяг фінансової та військової допомоги сягнув близько 200 мільярдів доларів, а з 2025 року надходження перетворилися на тонкий струмінь. З жовтня 2025-го до березня Київ отримав 8,2 мільярда доларів за «спадковими ланцюгами» часів адміністрації Джо Байдена, і завершення цих поставок коштуватиме ще 13 мільярдів. Основне фінансове навантаження взяла Європа — 83 мільярди доларів лише за 2025 рік. Водночас, за даними німецького Кільського інституту, майже третина озброєнь надходить від американських компаній.
Демократи обіцяють перевірити зв'язки Трампа з Росією та провести широкі розслідування щодо ймовірної корупції в родині президента. До кола тем потрапляють контакти з російськими політиками, розвідкою та олігархами — зокрема з Умаром Кремлєвим, який, за повідомленнями, платив сотні тисяч доларів за святкування весілля Дональда Трампа-молодшого на Багамах у травні. Після взяття контролю над Конгресом демократи заявляють про готовність видавати повістки й домагатися розкриття документів виконавчої влади, у тому числі пов'язаних з Україною.
Офіційний Київ оцінює результат стримано. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має двопартійну підтримку, подякував республіканцям і зазначив, що демократи чітко висловлюються за підтримку України та надання їй допомоги. Керівник київського центру «Пента» Володимир Фесенко сказав Al Jazeera, що позиції України можуть стати сильнішими, але двопартійну підтримку потрібно зберегти.
З цим може бути складніше: кілька республіканців, які послідовно підтримували Київ, втратили місця. Серед них Браян Фіцпатрік із Пенсильванії, співголова Українського кокусу в Конгресі, Дон Бейкон із Небраски та Майк Лоулер з Нью-Йорка, який голосував за Ukraine Support Act. Окремо Києву потрібно призначити нового посла у Вашингтоні: Ольгу Стефанішину, колишню віцепрем'єрку, звільнили в серпні під час перевірки щодо «незаконного збагачення». Фесенко назвав призначення посла першочерговим завданням, адже ця посада забезпечує роботу з Конгресом і організацію поїздок законодавців в Україну.
Додатковий ризик — спокуса перетворити Україну на тему третього імпічменту Трампа. Фесенко попередив, що для Києва це було б невдалим сценарієм, посилаючись на досвід першого імпічменту 2019 року, коли йшлося про тиск на Київ у справі Байденів; тоді демократи заявляли, що Трамп заморозив 390 мільйонів доларів військової допомоги.
Що далі. До складання нового Конгресу Трамп, за оцінкою київського аналітика Ігара Тишкевича, ймовірно тиснутиме на Україну, аби та швидко прийняла мирну угоду з Росією, і наступні два місяці для Києва будуть складними. Умови та конкретні строки можливої угоди наразі невідомі. Новий Конгрес матиме власну дилему: з одного боку, політична настанова підтримувати Україну, з іншого — потреба закрити питання щодо звинувачень у корупції серед українського керівництва. Російські коментатори очікують, що демократи наполягатимуть на відновленні прямих поставок зброї, єдності Заходу та нових санкціях; московський аналітик Андрій Кортюнов виклав це в статті для «Коммерсанта». МЗС Росії заявило, що політика Москви не залежить від політичного барометра в інших країнах, а речник Кремля Дмитро Пєсков висловив сподівання, що Трамп продовжить миротворчі зусилля.
