Фінляндія перебудовує оборону вздовж кордону з Росією, з огляду на уроки повномасштабної війни в Україні. Про це в інтерв'ю Bloomberg розповів командувач армією Фінляндії Пасі Вялімякі. Країна вивчає облаштування протитанкових загороджень — ровів і перешкод, які затримують танки, — і реформує сухопутні війська: перебудова охопить озброєння, структуру підрозділів і боєготовність та завершиться до кінця 2030-х років. Джерело: 24 Канал
Модель підказала Україна: розгалужені оборонні лінії з протитанковими перешкодами уповільнили просування російських військ, і, за словами Вялімякі, обидві сторони не знайшли надійного способу проривати такі укріплення й повернутися до масштабних маневрів. Але у Фінляндії їх важче відтворити: клімат і ландшафт ускладнюють будівництво подібних споруд. «...протитанкові рови чи перешкоди такої ж глибини, як в Україні, скільки часу мине, перш ніж навколишнє середовище перетворить їх на штучні ставки», — сказав він.
Росія поповнює склади танками Т-90, бойовими машинами піхоти БМП-3 та самохідними гаубицями 2С19 — Гельсінкі не здатна це зупинити, тож Фінляндія зосереджується на посиленні власної спроможності. За два роки перепідготовку пройшли 60 тисяч людей, поповнюється запас критично важливих матеріальних засобів. Витрати на реорганізацію сухопутних військ мають бути щонайменше на рівні поточних стратегічних програм флоту й авіації разом — їхній сумарний бюджет, за даними Bloomberg, становить 11,6 мільярда євро.
Закупівлі доповнюють перебудову: Фінляндія нарощує парк самохідних гаубиць K9 (південнокорейського виробництва) та готує модернізацію важких реактивних систем залпового вогню, щоб довести дальність стрільби майже до 500 кілометрів; попереду — заміна бойових машин піхоти БМП-2. Авіація переозброюється: F/A-18 Hornet поступаються місцем 64 винищувачам F-35A від Lockheed Martin, перший літак уже прибув у країну; замовлено також ізраїльську протиракетну систему «Праща Давида». Командувач підкреслив: захист має передбачати не лише збиття ракет і дронів, а й вогонь по пускових установках до їхнього запуску — для Фінляндії це складно, бо йдеться про цілі на території Росії.
«Усе, що ми робимо зараз, спрямовано на створення бар'єру, щоб Росія не пішла далі», — пояснив Вялімякі. Дрони, на його думку, не замінять традиційного озброєння: Фінляндії потрібна можливість у разі кризи різко збільшувати виробництво зброї та боєприпасів — вдесятеро порівняно з мирним часом. Запаси боєприпасів, виробничих систем і підготовленого особового складу мають стати більшими, стійкішими й технологічно досконалішими, аніж до 2022 року.