6 листопада речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону описав ситуацію на Кінбурнській косі та в прилеглій акваторії. За його словами, рух цивільних суден там унеможливлюють дві обставини: російські підрозділи на косі контролюють вихід із Дніпровсько-Бузького лиману, а сама вода засмічена вибухонебезпечними предметами. Джерело: УНІАН
Плетенчук пояснив, звідки взялися міни. Після знищення росіянами Каховської ГЕС течія Дніпра винесла в лиман значну кількість вибухових пристроїв. Серед них, за словами речника, є різні типи — від якірних річкових мін до протидесантних і протипіхотних. Лівий берег при цьому пологий, тому винесло багато.
Оцінити щільність мінування зараз неможливо: для цього потрібно фізично потрапити в акваторію, а під час повномасштабного вторгнення РФ такі дослідження проводити небезпечно. Плетенчук сформулював це так: «Зараз говорити про якусь безпечну навігацію неможливо. Там треба проводити відповідні протимінні заходи». Окремо він зазначив, що Чорноморська частина Кінбурнського півострова теж потребує дослідження, але це окупована територія.
Ідеться насамперед про вихід із портів Миколаєва та Херсона: з коси окупанти заважають проходу цивільних суден, а також ведуть «турбуючий вогонь» по містах материкової України. Речник додав, що характер дій ворога не змінюється і що російські сили на косі періодично зазнають втрат, а вільно почуватися там, за його оцінкою, не можуть.
Кінбурнська коса — піщана смуга в Миколаївській області за кілька кілометрів від Очакова, продовження Кінбурнського півострова, що частково відділяє Чорне море від Дніпровсько-Бузького лиману. Вона окупована з 2022 року і є єдиною окупованою частиною Миколаївщини; територія входить до національного парку «Білобережжя Святослава» та регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса».
Як писав УНІАН раніше, коса залишається районом активних бойових дій; влітку українські військові встановили там прапор, про звільнення не йдеться.