3 листопада в Києві тимчасово зникло не лише гаряче, а й холодне водопостачання. Напередодні, 2 листопада, у столиці почали опалювальний сезон для житлових будинків, і частині мешканців у різних районах опалення вимикали слідом за водою. Ці події УНІАН 4 листопада розібрав у розмові з енергетичним експертом Станіславом Ігнатьєвим, який працює в аналітичному центрі «Український інститут майбутнього».
Ключова цифра матеріалу — оцінка, що теплогенерація в Києві зруйнована на дві третини. Важливе застереження: це оцінка експерта, а не офіційні дані Київської міської державної адміністрації чи «Київтеплоенерго», і методика підрахунку в публікації не наведена. Тобто йдеться про експертне судження про масштаб втрат, а не про звітну величину.
Контекст пояснює логіку оцінки. Місто обслуговують три основні теплоелектроцентралі (ТЕЦ — підприємства, що виробляють і електроенергію, і тепло): приватна ТЕЦ-4 та комунальні ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. За словами Ігнатьєва, ТЕЦ-4 зруйнована, а після обстрілів у січні 2026 року комунальні станції не можуть виробляти електроенергію, оскільки їхнє турбінне господарство знищене або суттєво пошкоджене. Експерт описує міську систему гарячої води й тепла як таку, що взимку працює на охолодженні ТЕЦ під час виробництва електрики.
Саме відсутність генерації, за його словами, і створює бюджетний тиск. Без виробництва електроенергії ці об'єкти мають працювати як великі комунальні котельні, що для міста збитково. Щоб зменшити навантаження на бюджет, подаватимуть мінімальні тиски теплоносія (теплоносій — вода, що переносить тепло від джерела до будинку). Чинний норматив температури в квартирі — 18°С; Ігнатьєв припускає, що для Києва нормативи можуть зменшити. Наслідком він називає зростання побутового споживання електроенергії, бо люди догріватимуться самостійно.
Найуразливішими експерт називає мешканців верхніх поверхів нових будинків. Система тиску розрахована на 5–9 поверхів, а зона відповідальності «Київводоканалу» та «Київтеплоенерго» закінчується на загальнобудинковому лічильнику (межа балансової належності) — далі відповідає керуюча компанія або ОСББ. У старих будинках мінімальних тисків, за його оцінкою, вистачить на рівномірне тепло з першого по п'ятий поверх. У нових за неактивної насосної групи чи відсутності світла нижні поверхи обігріватимуться, а верхні без резервного живлення, за формулюванням Ігнатьєва, «будуть, грубо кажучи, замерзати».
Що далі — офіційно не визначено. Рішення про перегляд нормативів тепла для Києва в публікації не наведено, параметри й строки наразі невідомі. Окремо експерт звертає увагу на залежність водопостачання від електропостачання і на ризик для водогонів, що проходять під мостами. Він також каже, що «Київводоканал» є акціонерним товариством із контрольним пакетом у міської громади та приватними інвесторами, а програму енергомодернізації з резервним живленням насосних груп, на його думку, не розробили.
