У ніч на 3 листопада російські сили завдали чергового масованого удару по енергетичній інфраструктурі України: пошкоджень зазнали об'єкти в десяти регіонах, а в Києві та інших областях запровадили екстрені обмеження електропостачання. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко описав УНІАН цю атаку як зосереджену на високовольтних мережах і генерації: удари припали на кілька теплоелектростанцій, передусім у Криворізько-Дніпровському та Харківському регіонах, а також на підстанції й лінії, що забезпечують живлення столиці.

За словами експерта, за день по Україні було близько 20 уражень енергетичних об'єктів — уламками або безпосередньо; зокрема, атаковано Придніпровську ТЕС. Він також навів дані міністра енергетики, озвучені тижнем раніше: за три місяці пошкоджено близько 800 одиниць обладнання, з них 235 зруйновано.

Щодо тривалості, оцінка Харченка така: аварійні відключення в Києві можуть сягати 20 годин, а в невеликих містечках — кілька днів. Останніми днями графіки в столиці сягали 16–18 годин на добу. Водночас ситуація в місті нерівномірна: в окремих районах, зокрема на Оболоні та частині Виноградаря й Борщагівки, світла не було до 18 годин, тоді як у більшості районів обмеження не перевищували 6–8 годин.

Механіка відновлення, за поясненням експерта, пов'язана з характером пошкоджень: основне обладнання та трансформатори на більшості підстанцій захищені, натомість страждає вторинне обладнання — перемикачі й реле, які неможливо прикрити повністю, бо вони займають гектари території. Повернення живлення зазвичай займає від 1,5–2 до 18–20 годин, після чого починається довший цикл ремонту.

Відповідь на питання про коротші графіки експерт сформулював умовно: якби нових ударів не було, за три дні Київ вийшов би на максимум чотири години обмежень на добу, а ще за три-чотири дні — і без них. Але удари, за його словами, наносяться щоденно, середня хвиля припадає приблизно раз на тиждень, велика — раз на три тижні. Додатково столиця майже не виробляє електроенергію: після руйнування генеруючих потужностей у січні 2026 року власна генерація становить менш ніж 100 МВт, і місто залежить від зовнішніх поставок. За нинішньої погоди споживання Києва — орієнтовно 1–1,2 ГВт, за мінус 10–12°C воно зросте до 1,8–2 ГВт; це 12–15% національного споживання.

Що далі. Складнішою, ніж у столиці, Харченко назвав ситуацію в прифронтових регіонах — на Сумщині, Харківщині та Чернігівщині: там противник може бити по регіональних розподільчих мережах, і місто на кшталт Житомира здатно опинитися без живлення на години, доки підстанції не відновлять роботу. Оцінюючи загальний баланс, він зазначив, що напередодні Україна все ще експортувала більше, ніж імпортувала, що свідчить про наявність резервів, але щодо поточного дня відповіді ще не мав. Прогнозувати подальший розвиток експерт відмовився, посилаючись на невизначеність погоди та інтенсивності ударів; наразі невідомо, чи вдасться утримати графіки без нових аварійних обмежень.