НАТО обговорює підхід до захисту європейської території і не виключає ударів углиб Росії в разі нападу. Про це пише The Wall Street Journal, а українське агентство УНІАН переказує публікацію 3 листопада. За виданням, у червні вперше в історії Альянсу відбувся симпозіум, присвячений далеким ударам: на ньому зібралися вищі офіцери та посадовці з усіх країн-членів. Дискусії та навчання відбувалися під керівництвом верховного головнокомандувача НАТО, генерала ВПС США Алексуса Грінкевича.
Контекст зміни — довгі роки, коли оборона європейського простору зводилася до військового аналога облаштування блокпостів. Після майже п'яти років повномасштабної війни Росії проти України стратеги Альянсу дійшли висновку, що саме ускладнення просування військ не завадить вторгненню. Відтак, за виданням, для стримування російських збройних сил потрібна активніша превентивна діяльність.
Ідеться не лише про ураження підрозділів, які можуть перетинати кордони, а й про військові бази, склади постачання та промислові об'єкти за лінією фронту — на території самої Росії. За словами Алексуса Грінкевича, сили НАТО спершу зупиняють першу хвилю наступу, далі послаблюють наступні дії, а якщо наступ триває — руйнують систему ведення війни, спрямовану проти Альянсу. Ескалація аж до застосування ядерної зброї до цієї стратегії не входить.
Центральне місце в плані, за даними WSJ, посідає високоточна зброя великої дальності — як високотехнологічна, так і дешевша. Серед засобів ураження називають американські крилаті ракети Tomahawk і ATACMS, а також європейські Storm Shadow, SCALP і Taurus. Крім традиційних військових цілей на великих відстанях, планують ураження промислових об'єктів, критично важливої інфраструктури та ресурсних баз.
Про масштаб підготовки свідчить оцінка Фабіана Хоффмана, старшого наукового співробітника Норвезького інституту оборонних досліджень: у Європі оголосили щонайменше 48 проєктів недорогих крилатих ракет із залученням 20 виробників. Коли частина з них надійде на озброєння, наразі невідомо. WSJ також зауважує, що Україна вже застосовує подібний підхід, завдаючи ударів по енергетичних об'єктах і підприємствах, які виробляють зброю на території РФ.
Статус документа лишається нез'ясованим: у викладі WSJ і УНІАН офіційної реакції НАТО немає, і з тексту не видно, чи документ уже ухвалено, чи він ще в обговоренні. Не розкриті й конкретні типи цілей та географія уражень. Тому твердження про остаточне рішення Альянсу наразі передчасні: доступні відомості походять з одного видання і стосуються насамперед напряму дискусії серед військових планувальників.
Чому це важливо: йдеться про зсув у самій логіці стримування — від пасивної оборони лінії кордону до готовності бити по джерелах російської військової спроможності. Практичні наслідки залежать від того, чи напрям планування перейде в ухвалені документи.
