Над Києвом розгорнули масштабну систему радіоелектронної боротьби (РЕБ) — комплексу засобів, що впливають на радіоканали й ускладнюють роботу дронів. Мета — захистити місто від російських реактивних безпілотників типу «Шахед», якими ворог керує на відстані. Про це розповів позаштатний радник президента України з технологічних питань Сергій Бескрестнов, відомий як «Флеш»; публікація dev.ua датована 3 листопада 2026 року.
За його описом, для пошуку цілей і дистанційного управління цими апаратами з території Росії противник використовує технологію МЕШ-радіозв'язку — мережі, у якій пристрої з'єднуються між собою безпосередньо через радіомодеми, а не лише через одну базову станцію. Протидія спрямована на цей канал: якщо порушити зв'язок, порушується й координація безпілотників. Для цього, за словами радника, у стислі терміни й створили захисний «купол» над столицею.
Бескрестнов подав подію як складову «війни міст» — протистояння, яке точиться не лише на лінії фронту, а й у сфері захисту населених пунктів. Він назвав операцію із захисту Києва засобами РЕБ однією з таких важливих спецоперацій і зазначив, що завдання були амбітними: за кілька тижнів виконати великий обсяг робіт у всьому місті.
Йшлося, за його словами, про сотні локацій для антен та обладнання, тому складність була не тільки технічною, а й організаційною. До виготовлення й монтажу техніки залучили провідних українських виробників систем РЕБ, які працювали цілодобово. Координацію та підтримку проєкту, за словами Бескрестнова, здійснювали Генштаб, Міністерство оборони, МВС, РНБО, Офіс Президента та інші підрозділи ЗСУ, а сама операція перебувала під постійним контролем Президента України.
Результат радник описав так: після розгортання «купола» противник втратив можливість вільно застосовувати керовані безпілотники по столиці, а отже, був змушений узяти паузу, модернізувати «Шахеди» й шукати інші рішення. Це оцінка джерела. Незалежного підтвердження від Повітряних сил ЗСУ чи Київської міської військової адміністрації в публікації немає, як і даних про кількість перехоплених або збитих дронів після запуску системи.
Наразі невідомо, з якої дати «купол» працює, чи діє він постійно, якою є його конфігурація та вартість, на яких частотах і за якою схемою організовано перешкоди. Не розкрито й те, скільки саме апаратів вдалося зупинити. Такі деталі чутливі з погляду безпеки, тож їх оприлюднення малоймовірне — і це слід враховувати, читаючи будь-які подробиці з інших джерел.
Чому це важливо: ідеться про спробу закрити місто не лише вогневими засобами, а й радіоелектронними, тобто про зміну підходу до захисту цивільної інфраструктури. Джерело не наводить підтверджених даних про витрати на таку систему, про закупівлі чи про вплив на роботу підприємств, тому ділових наслідків у цифрах наразі немає. Невідомо також, чи масштабуватимуть підхід на інші міста: у публікації про це не йдеться.