Український виробник зброї Fire Point повідомив, що його ракети здатні вражати цілі на великій дистанції — на території Росії та окупованих частинах України — без опори на Starlink, супутниковий інтернет-зв'язок американської компанії SpaceX Ілона Маска. Про це в інтерв'ю Reuters, одному з найбільших світових інформаційних агентств, розповіла генеральна директорка компанії Ірина Терех; її виклад переказав 2 листопада 2026 року онлайн-видання dev.ua.
Залежність від такого каналу мала і мінуси. Starlink в українській армії — рутинний спосіб передавання даних, зокрема для дистанційно керованої техніки, але за публікацією Збройні сили України тривалий час стикалися зі швидкісними обмеженнями послуг SpaceX: впродовж десяти днів безпілотники втрачали сигнал у польоті, щойно розганялися понад 160 км/год. Досі невідомо, хто саме й чому запровадив такі обмеження — публікація цього не пояснює.
Терех розповіла, що Fire Point від початку розраховувала власні системи на ймовірні відключення супутників: пріоритетом номер один для інженерів була навігація, здатна орієнтуватися без зовнішнього сигналу. Саме технічне рішення у матеріалі не розкрито — наразі невідомо, якими засобами зв'язку та орієнтування його доповнили або замінили Starlink.
Оцінюючи результат, керівниця описала його як частковий. Під час візиту до Лондона вона зазначила, що знайдений вихід, імовірно, охоплює лише 15–20% того, що компанія могла б зробити, якби Starlink діяв над територією Росії. На її переконання, повноцінний доступ до супутникових систем SpaceX над російською територією означав би перелом у враженні важливих цілей, зокрема пускових установок балістичних ракет.
Окрім того, Fire Point створила нову тактичну балістичну ракету — засіб ураження наземних цілей ближнього й середнього радіусу — із метою посилювати захист українських міст на тлі браку систем протиповітряної оборони. Її характеристики та графіки застосування в публікації відсутні, як і пояснення, чи застосовують у ній той самий підхід без Starlink.
Чому це важливо: компанія знімала ризик залежності від закордонного сервісу на етапі проєктування, а не постфактум, і робила це через реальні обмеження доступу — ті самі швидкісні, про які йдеться вище. Політичну вразливість такої опори Терех передала через питання передбачуваності: за її словами, вона прагне союзу з Америкою, де умови українського захисту не переглядали б щоразу наново залежно від чиїхось позицій. Даних про витрати, замовлення чи ринкові наслідки матеріал не наводить, а про те, хто ще з розробників застосовує подібний підхід, у ньому не йдеться.
Що далі: стійкість цього повідомлення залежатиме від незалежних підтверджень, адже поки воно спиралося на одне інтерв'ю очільниці компанії. Відкритими залишаються питання щодо конкретної технології, масштабів її застосування та того, наскільки реально розшириться потенціал далеких ударів поза відміченими 15–20%.
