За даними публікації, у вересні кількість сигналів тривоги в Україні помітно зросла, і в більшості регіонів — насамперед прифронтових та в столиці — вести звичні заняття стало майже нереально. «УП. Життя» 2 листопада розбирає ситуацію на тлі прогнозів щодо складної зими, блекаутів та посилених обстрілів: тисячі учнів знову під загрозою перейти виключно на дистанційне навчання. Видання пояснює, як влаштована робота підземних шкіл і скільки коштує повернути дітям уроки за парти. Джерело: Українська правда

Окремого терміну «підземна школа» в законодавстві немає: офіційно йдеться про захисні укриття цивільного захисту або споруди подвійного призначення, які зводять чи облаштовують на території навчального закладу. Міністерство освіти й науки перелічило вимоги до таких майданчиків: вентиляція, подача й відведення води, автономне електроживлення, санітарні кімнати, освітлення, засоби зв'язку з оповіщенням, медична зона, а також зручність пересування для вразливих груп. «Підземна школа – це не лише захисна споруда, а повноцінний безпечний освітній простір», — уточнили в міністерстві. Окрім занять, там передбачені ігри та харчування для наймолодших.

Витрати на нове сховище єдиного прайсу не мають: у МОН серед чинників називають місткість приміщень, розмір наявного укриття, стан інженерних систем, особливості ділянки та геологію. Орієнтовний розрахунок відомства — приблизно 160 тисяч гривень облаштованого укриття на одну дитину. Спільної ціни для всіх об'єктів не існує: кожен проєкт оцінюють окремо.

За міністерськими підрахунками, на вересень 2026-го в країні діяли 124 підземні школи, створені переважно завдяки субвенції з держбюджету та дотаціям. Безперервні заняття там доступні для 50 тисяч учнів, а за двозмінного графіка — до 100 тисяч. Провідні позиції обіймають прифронтові обласні центри, де ведуть такі будівництва від 2023-го. Запоріжжя має найбільше подібних закладів у країні — 12 чинних, ще чотири добудовують; очно навчаються школярі з 17 шкіл міста, у змішаному режимі — понад 11 тисяч дітей. Харків, перший учасник цієї програми в державі, має, за даними міськради, 10 чинних підземних шкіл, 2 у розробці, 7 протирадіаційних укриттів і 7 метрошкіл; змішано тут навчаються 28,4 тисячі учнів, серед них 18,6 тисячі — у підземних закладах.

Не скрізь справи однакові: у Миколаєві, як повідомила міська рада, капітальних споруд, розрахованих на повноцінний освітній процес, немає, зате 45 найпростіших укриттів дозволили навчати очно чи змішано понад 24 тисячі учнів, а ще на п'яти школах зводять протирадіаційні укриття. У Чернігові підземні школи теж не діють: прості сховища, за поясненням місцевої влади, не переробити під нормовані споруди, у яких суміщаються нормативи безпеки та заняття; там підготували проєкти чотирьох заглиблених сховищ і шукають фінансування.

Що далі: цього року держава профінансувала зведення 113 шкільних укриттів, 33 з яких уже готові — такі дані наводить МОН. Найбільше новобудов у Сумській області (13), далі Одеська (12) та Рівненська (10); по 8 планують у Миколаївській і Харківській областях, по 7 — у Дніпропетровській і Київській, 6 — на Запоріжжі, а західні та центральні регіони — зокрема Івано-Франківська, Тернопільська, Вінницька, Волинська та Чернівецька області — обійдуться одним-двома об'єктами. Екс-очільник освітнього відомства Оксен Лісовий раніше казав, що понад 60% із цих 113 шкіл планувалося здати до початку 2026/27 навчального року; нині в міністерстві уточнюють, що пріоритет на 2026 рік отримали об'єкти з готовністю понад 60%, частина з яких уже введена.

Чому це важливо: учні ефективніше опановують базові навички біля дошки, ніж перед екраном, а саме підземні споруди дозволяють вести заняття, не зважаючи на тривоги. Зараз безперервне навчання доступне для 50 тисяч дітей (до 100 тисяч у дві зміни), тож розширення мережі, як підсумовують автори, потребуватиме ще чимало часу та коштів.