21 жовтня «Українська правда» оприлюднила аналітичний текст про ситуацію на Банковій напередодні найважчої зими в історії України (так сформульовано заголовок). Йдеться не про окрему новину, а про те, як перебудувалася владна архітектура в Офісі президента: хто сьогодні найбільше впливає на Володимира Зеленського, чи остаточно втратив колишню всемогутність Андрій Єрмак і хто піднявся після низки скандалів.
Вихідна модель, яку описує «Українська правда», така: від початку президентства Зеленський довів, що владою ділитися не любить. Він, за текстом статті, не заглиблювався в надмірний мікроменеджмент, як це робив Петро Порошенко, і не вибудовував складної системи противаг у стилі Леоніда Кучми, проте не дозволяв, щоб поруч з'являлися постаті, здатні його перевершити. Ідеальним втіленням такої моделі видання називає колишнього голову Офісу президента Андрія Єрмака — людину, яка не претендувала на свою політичну суб'єктність, зате тримала під контролем усе, що діялося довкола.
Зсув, про який пише видання, відбувся після кількох подій: звільнення міністра оборони Михайла Федорова, чергового «картонного протесту», спецоперацій НАБУ і САП «Карфаген» та «Форест Гамп», втрати посади Іриною Мудрою, заступницею голови ОП, і втечі Руслана Кравченка, генпрокурора. За висновком «Української правди», інакше й бути не могло — владна архітектура знову зазнала перебудови. Новий керівник ОП Кирило Буданов, як зазначає стаття, не прагнув долі «другого Єрмака», проте й не змінив склад команди, що працювала на Банковій.
Сам Єрмак після відставки в будівлі на Банковій не з'являвся, втім кілька співрозмовників «Української правди» з команди президента кажуть, що «Єрмак залишився у смартфоні Зеленського»: після появи підозри в справі про забудову котеджного містечка «Династія» він підтримує зв'язок із президентом по телефону. Один високопосадовець на Банковій, на умовах анонімності, оцінив, що Єрмак втратив 90% попередньої сили, бо «вся всесильність Андрія трималась на його близькості до президента». Видання також нагадує, що в липні писало про залучення Єрмака до організації відставки Федорова.
Відколи Єрмак пішов, у кабінеті глави держави, за описом УП, найчастіше буває радник Дмитро Литвин. Він курує «медійку» глави держави, разом із президентом готує тексти ключових виступів, підказує, як реагувати на випади світових лідерів, і через це часто має суперечки з Сергієм Кислицею, який обіймає посаду першого заступника керівника ОП. За текстом статті, Литвин перебрав і функцію Єрмака — шукати все нових ворогів навколо Офісу. Окремо видання наводить оцінку одного з владних топів: «Діма не дурний хлопець. Він добре зрозумів психотип президента та паразитує на цьому». За його словами, доступ до президента дає раднику змогу озвучувати власну оптику на зовнішню політику, війну, кадри й економіку.
Суттєво зріс і вплив голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії: ще торік він був за один крок від того, аби йому вручили підозру в державній зраді, а нині, за описом УП, став чи не головною опорою Зеленського. Його ключовий актив — контроль над парламентом і збирання голосів, участь у кадровій політиці (улітку він безпосередньо долучився до змін у Кабміні та виступав за відставку Федорова). У новому уряді видання налічує щонайменше трьох близьких до нього міністрів — Віталія Кіма, Дениса Маслова і Віталія Безгіна — і згадує про партнерські стосунки з міністром енергетики Денисом Шмигалем. Арахамія офіційно входить до української переговорної групи в розмовах зі США, зберігає приязні контакти з російським олігархом Романом Абрамовичем, який, за формулюванням УП, перебуває «на прямому зв'язку із Володимиром Путіним», і, за даними УП, не втратив контакту з Олександром Лукашенком. За останні пів року джерела видання неодноразово чули, що він розмірковує про запуск нового політичного проєкту.
Окремо стаття описує позиції заступника голови ОП Олега Татарова, який відповідає за силовий блок: після відставки Єрмака його становище, за текстом, лише зміцніло. Він зберігає серйозний вплив на ДБР, Міністерство внутрішніх справ (зокрема Нацполіцію) та окремі суди, а гучні справи НАБУ зіграли йому на руку — у нього давно була неприязнь до Ірини Мудрої.
Попри політичну турбулентність, центральною фігурою в усіх конструкціях залишається Володимир Зеленський. Доступ до нього, як формулює «Українська правда», досі належить до головних чинників впливовості тієї чи іншої персони. Нинішня конфігурація впливів навколо президента — головна тема публікації; її заголовок задає рамку: «напередодні найважчої зими в історії України».