21 жовтня «Українська правда» опублікувала аналітичний матеріал про те, що відбувається на Банковій напередодні найважчої зими в історії України (формулювання заголовка статті). Матеріал присвячений не окремій події, а перебудові архітектури влади в Офісі президента: хто має найбільший вплив на Володимира Зеленського, чи остаточно втратив колишню всесильність Андрій Єрмак і хто піднявся в статусі після серії скандалів.
Вихідна модель, яку описує «Українська правда», така: з початку президентства Зеленський довів, що не любить ділитися владою. Він, за текстом статті, не вдавався до надмірного мікроменеджменту, як Петро Порошенко, і не будував складних систем противаг у стилі Леоніда Кучми, але й не допускав появи у своєму оточенні людей, які могли б затьмарити його самого. Ідеальним втіленням такої моделі видання називає колишнього голову Офісу президента Андрія Єрмака — людину, яка не претендувала на власну політичну суб'єктність, зате забезпечувала лояльність і контроль над усім, що відбувалося навколо.
Зсув, про який пише видання, стався після кількох подій: звільнення з посади міністра оборони Михайла Федорова, чергового «картонного протесту», спецоперацій НАБУ і САП «Карфаген» і «Форест Гамп», втрати посади заступницею голови ОП Іриною Мудрою та втечі генпрокурора Руслана Кравченка. За висновком «Української правди», це не могло не призвести до чергової перебудови архітектури влади. Новий голова ОП Кирило Буданов, за описом статті, не горів бажанням перетворюватися на «другого Єрмака», але й не перетасував команду, яка працювала на Банковій.
Сам Єрмак після відставки не з'являвся в будівлі на Банковій, але кілька співрозмовників «Української правди» в команді президента кажуть, що «Єрмак залишився у смартфоні Зеленського»: після підозри у справі про будівництво котеджного містечка «Династія» він спілкується з президентом телефоном. Один із високопосадовців на Банковій на умовах анонімності оцінив, що Єрмак втратив 90% попередньої сили, бо «вся всесильність Андрія трималась на його близькості до президента». Видання також нагадує, що в липні писало про залучення Єрмака до організації відставки Федорова.
Після звільнення Єрмака чи не найчастіше в кабінеті президента перебуває, за описом УП, радник Дмитро Литвин. Він курує «медійку» глави держави, разом із президентом пише тексти ключових виступів, радить, як відповідати на випади світових лідерів, і через це регулярно сперечається з першим заступником керівника ОП Сергієм Кислицею. За текстом статті, Литвин перебрав на себе й функцію Єрмака — знаходити все нових ворогів навколо Офісу. Окремо видання наводить характеристику одного з владних топів, який каже про Литвина: «Діма не дурний хлопець. Він добре зрозумів психотип президента та паразитує на цьому», додаючи, що доступ до президента дає раднику можливість озвучувати власну оптику на зовнішню політику, війну, кадри й економіку.
Суттєво виріс вплив голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії: ще рік тому він був за крок до вручення підозри в державній зраді, а сьогодні, за описом УП, став чи не найбільшою опорою для Зеленського. Його головний актив — контроль над парламентом і збирання голосів, участь у кадровій політиці (влітку він брав безпосередню участь у змінах до Кабміну й виступав за звільнення Федорова). У новому уряді видання нараховує мінімум трьох близьких до нього міністрів — Віталія Кіма, Дениса Маслова і Віталія Безгіна — і згадує партнерські відносини з міністром енергетики Денисом Шмигалем. Арахамія офіційно входить до української переговорної групи в розмовах зі США, зберігає приязні контакти з російським олігархом Романом Абрамовичем, який, за формулюванням УП, перебуває «на прямому зв'язку із Володимиром Путіним», і, за даними УП, не втратив контакту з Олександром Лукашенком; за останні пів року джерела видання неодноразово чули, що він замислюється про запуск нового політичного проєкту.
Окремо стаття описує позиції заступника голови ОП Олега Татарова, який відповідає за силовий блок: після відставки Єрмака його становище, за текстом, лише покращилося, він зберігає серйозний вплив на ДБР, Міністерство внутрішніх справ (зокрема Нацполіцію) й окремі суди, а гучні справи НАБУ зіграли йому на руку — у нього була давня неприязнь з Іриною Мудрою.
Чому це важливо: попри політичну турбулентність, центральною фігурою у всіх конструкціях залишається Володимир Зеленський, і доступ до нього, як формулює «Українська правда», досі є одним із головних факторів впливовості тієї чи іншої персони. Сам матеріал зосереджений на нинішній конфігурації впливів навколо президента; рамка заголовка — «напередодні найважчої зими в історії України».