Уночі 6 жовтня екіпаж болгарського порома Dioscuria почув далекий вибух за 70 миль від прибережного міста Бяла — так стало відомо про атаку на вантажне судно в економічній зоні Болгарії в Чорному морі. Судно у турецькій власності Alfa Watan, що прямувало до румунського порту Сулина, було уражене, за даними видання, ймовірно російськими повітряними та морськими дронами. Прибувши на місце, Dioscuria виявив перекинутий рятувальний човен і рятувальні жилети у воді, але жодних слідів 10 членів екіпажу Alfa Watan не було; судно згодом затонуло.
Через шість днів дрони вдарили по іншому судну біля берегів Болгарії — HS Dignity; загинули 11 членів екіпажу. У четвер атаки сягнули повітряного простору й територіальних вод Румунії: два хімічні танкери, Wine Trader і Yara J, були атаковані й залишилися горіти, ще семеро моряків зникли безвісти. Загалом за 10 днів було атаковано шість суден — також Able і Chelsea-3.
Морський страховик і аналітик ризиків Ambrey попередив, що загрозам для вантажного судноплавства в Чорному морі, зокрема для перевезень зерна й нафти, не видно кінця, а ціни страхування проходу цими водами різко зросли. Старший аналітик Ambrey Томас Алекса зазначив різке зростання темпу атак із липня. За оцінкою Ambrey, російські сили відповідальні за 80% із них. За його словами, втрати посилилися через «подвійні» атаки повітряних і надводних дронів, останні часто несуть до пів тонни вибухівки. «Хоча атаки на торговельні судна в Чорному морі не є новими, ми бачимо ескалацію як за кількістю атак, так і за географічним охопленням», — сказав він, додавши: «Намір Росії очевидний — зменшити експорт українського зерна та сільськогосподарської продукції».
Наслідком стало різке скорочення кількості суден, що заходять в Україну; страхові тарифи зросли, а моряки й оператори дедалі неохочіше працюють у басейні Чорного моря, навіть на суднах, не пов'язаних з українськими вантажами. За даними видання, переважна більшість із понад 60 загиблих моряків у Чорному морі з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року загинули за останній рік. У вересні Joint War Committee, що представляє лондонський страховий ринок, розширив зони підвищеного ризику на весь басейн, за винятком територіальних вод Туреччини, Румунії, Болгарії та Грузії.
За оцінкою експертів, Росія відповіла на географічне розширення українських ударів по її тіньовому флоту нафтових танкерів посиленням ударів по українських сільськогосподарських вантажах — ключовій складовій економіки Києва. Атаки на українські чорноморські порти також різко посилилися за останній рік, а в міру того, як судна шукали безпечнішого проходу далі від берегів, характер загрози змінився з морських мін на дрони з дедалі більшою дальністю.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після затоплення Alfa Watan заявила: «Комерційні судна — і невинні екіпажі — стають цілями, і життя вже втрачені в морі». Полковник Джобі Ріммер, старший британський військовий радник, у заяві на ОБСЄ сказав, що атаки, які не розрізняють військові об'єкти й цивільні судна, «або які, як очікується, завдадуть надмірної супутньої шкоди цивільним і цивільним суднам порівняно з очікуваною військовою перевагою, можуть порушувати міжнародне гуманітарне право та Конвенцію ООН з морського права». Власник судноплавного агентства Тодор Георгієв у інтерв'ю болгарському телебаченню попередив, що Чорне море ризикує стати «мертвою зоною». Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев назвав атаки поблизу територіальних вод країни «абсолютно неприйнятними» і заявив: «Ми не маємо чітких і переконливих доказів, щоб покласти відповідальність на будь-яку сторону. Однак, як я вже казав, логіка підказує, що результат вигідний Російській Федерації». Болгарські посадовці закликають ЄС і НАТО підтримати зусилля з посилення безпеки, працюючи з Туреччиною й Румунією; у четвер у Софії відбулася демонстрація з вимогою роз'яснити останні атаки. Хто саме стоїть за конкретними ударами, наразі невідомо: болгарська влада каже про відсутність остаточних доказів.